Де я втрачаю себе?

Ми часто живемо так, ніби нас немає

Лише ролі, завдання, турботи. Але десь між цими “треба” ми втрачаємо найголовніше — себе.

Цей чек-лист — не про самокритику. Він — про чесність і ніжну увагу до себе.

Чесні запитання до себе:

Де ти підлаштовуєшся?

• Я часто погоджуюсь на прохання, навіть якщо втомлена або злюсь.
• Мені важко сказати “ні”, бо боюся бути відкинутою.
• Я мовчу, навіть коли порушують мій особистий простір.
• Я забуваю про свої потреби, коли хтось поруч виглядає “важливішим”.

 Де ти губиш свої кордони?

• Відчуваю провину, коли відмовляю.
• Помічаю, що мене використовують, але вже після.
• Не можу пояснити, що мені підходить, а що — ні.
• Дозволяю втручатися в моє життя більше, ніж хочу.

Де пора зупинитися?

• Постійно втомлена, але не дозволяю собі відпочити.
• Не пам’ятаю, що приносить мені радість.
• Живу в режимі “треба”, а не “хочу”.
• Думаю, що без мене все розвалиться, тому не дозволяю собі розслабитися.

Коучингові запитання:

Відповідай письмово — це допоможе побачити глибше:

• Що я роблю не тому, що хочу, а тому що “так треба”?
• Чого уникаю, бо боюсь виглядати “незручною”?
• Де я хочу поставити межу, але не наважуюсь?
• Що насправді відчуваю, коли мовчу?
• Як би виглядало моє життя, якби я вибрала себе?

Це твій м’який сигнал зупинитися. Подивись на свої відповіді. І запитай: як я можу підтримати себе вже сьогодні?

Автор: Катерина Сулейманова